МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Студентка «4-1ЕФ» групи
Економічного факультету
Мальцева Я.В.
Однією з найбільш характерних рис кризи, що охопила економіку Росії в 90-і роки, стало різке, обвальне скорочення інвестицій у реальний сектор економіки. За десятиліття інвестиції в основний капітал знизилися в чотири рази.
Інвестиційний криза в Росії викликаний низкою взаємопов'язаних, але мають і самостійне значення причин, що призвели за собою ряд подій, серед яких: 1) швидке скорочення абсолютних обсягів накопичення; 2) істотне зниження його частки у валовому внутрішньому продукті; 3) мінімізація бюджетних асигнувань та фінансування федеральних цільових і інших інвестиційних програм за залишковим принципом; 4) зменшення частки прибутку підприємств, що направляється на розширення виробництва. Хронічне недофінансування інвестицій за останнє десятиліття підвело Росію до рубежу, за яким підуть масові техногенні катастрофи, викликані «закритичні» зносом основних фондів.
У будь-якому суспільстві інвестиції зумовлюють загальне зростання економіки, це те, що «відкладають» на завтрашній день, щоб мати можливість більше споживати в майбутньому. Важливою макроекономічної пропорцією виступає співвідношення нагромадження і споживання у валовому внутрішньому продукті країни. Норма накопичення показує, яка частина ВВП інвестується в основний капітал для розширення виробництва.
У російській економіці, незважаючи на що позначилися після 1998 р. зростання ВВП та збільшення інвестицій, норма накопичення залишається низькою. У 2001 р. вона склала 17%, до 2004 р. передбачено зростання валових накопичень до 21% ВВП (табл. 1).
Табл. 1. Показники валових національних заощаджень та капітальних інвестицій
\ S
Можна зробити висновок, що економічне зростання в середньостроковій перспективі повинен супроводжуватися випереджаючим в порівнянні з динамікою споживання збільшенням інвестицій в основний капітал. Світовий досвід зарубіжних країн, долали негативні наслідки структурних і циклічних криз, показує, що у фазах пожвавлення і підйому економіки норма валового нагромадження в основний капітал досягала рівня 30-40% ВВП і вище (наприклад, Німеччина і Японія у повоєнні десятиліття, США в 50 -е-60-ті роки). У СРСР протягом багатьох десятиліть норма накопичення була дуже високою (близько 30% ВВП), але ефективність капітальних вкладень поступово знижувалася.
Таблиця 2. Макроекономічні умови інвестиційної діяльності.
\ S
Таблиця 5. Джерела фінансування інвестицій в основний капітал по великим та середнім підприємствам,%
Таблиця 6. Кредитування банками реального сектору та структура залучених коштів
\ S
Можливості накопичення основного капіталу в країні залежать від розмірів валових національних заощаджень держави, підприємств і населення. Однак для Росії в даний час характерний розрив у ланцюжку «заощадження - інвестиції», що є серйозною проблемою для всього народного господарства. Так, в 2000 р. валові національні заощадження оцінювалися в 32% ВВП, у той час як нагромадження основного капіталу склало тільки 15% ВВП. Низький рівень капіталізації національних заощаджень свідчить про сохраняющемся недовіру потенційних інвесторів до вкладення зберігати кошти в російську економіку, обумовленому економічними і правовими ризиками, малоприбуткову інвестованого капіталу.
Коефіцієнт кореляції між рівнем валових національних інвестицій і рівнем заощаджень дорівнює 0,990139, що говорить про тісний взаємозв'язок між ними.
НИЖЕГОРОДСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра «Фінанси і кредит»
Самостійна робота
Взаємозв'язок інвестицій і норми накопичення
Виконала:Студентка «4-1ЕФ» групи
Економічного факультету
Мальцева Я.В.
Нижній Новгород
Однією з найбільш характерних рис кризи, що охопила економіку Росії в 90-і роки, стало різке, обвальне скорочення інвестицій у реальний сектор економіки. За десятиліття інвестиції в основний капітал знизилися в чотири рази.
Інвестиційний криза в Росії викликаний низкою взаємопов'язаних, але мають і самостійне значення причин, що призвели за собою ряд подій, серед яких: 1) швидке скорочення абсолютних обсягів накопичення; 2) істотне зниження його частки у валовому внутрішньому продукті; 3) мінімізація бюджетних асигнувань та фінансування федеральних цільових і інших інвестиційних програм за залишковим принципом; 4) зменшення частки прибутку підприємств, що направляється на розширення виробництва. Хронічне недофінансування інвестицій за останнє десятиліття підвело Росію до рубежу, за яким підуть масові техногенні катастрофи, викликані «закритичні» зносом основних фондів.
У будь-якому суспільстві інвестиції зумовлюють загальне зростання економіки, це те, що «відкладають» на завтрашній день, щоб мати можливість більше споживати в майбутньому. Важливою макроекономічної пропорцією виступає співвідношення нагромадження і споживання у валовому внутрішньому продукті країни. Норма накопичення показує, яка частина ВВП інвестується в основний капітал для розширення виробництва.
У російській економіці, незважаючи на що позначилися після 1998 р. зростання ВВП та збільшення інвестицій, норма накопичення залишається низькою. У 2001 р. вона склала 17%, до 2004 р. передбачено зростання валових накопичень до 21% ВВП (табл. 1).
Табл. 1. Показники валових національних заощаджень та капітальних інвестицій
| 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | |
| Валові національні заощадження,% ВВП | 28 | 32 | 35 | 39 |
| Капітальні інвестиції за все, в тому числі: | 15,3 | 17,6 | 18,5 | 20 |
| Приватного сектора (підприємство і населення) | 12,3 | 13,9 | 14,5 | 15,5 |
| Уряду | 3,0 | 3,7 | 4 | 4,5 |
Можна зробити висновок, що економічне зростання в середньостроковій перспективі повинен супроводжуватися випереджаючим в порівнянні з динамікою споживання збільшенням інвестицій в основний капітал. Світовий досвід зарубіжних країн, долали негативні наслідки структурних і циклічних криз, показує, що у фазах пожвавлення і підйому економіки норма валового нагромадження в основний капітал досягала рівня 30-40% ВВП і вище (наприклад, Німеччина і Японія у повоєнні десятиліття, США в 50 -е-60-ті роки). У СРСР протягом багатьох десятиліть норма накопичення була дуже високою (близько 30% ВВП), але ефективність капітальних вкладень поступово знижувалася.
Таблиця 2. Макроекономічні умови інвестиційної діяльності.
| показник | 1995р. | 1996р. | 1997р. | 1998р. | 1999р. | 2000р. | 2001р. |
| Приріст інвестицій в основний капітал,% | -9,11 | -17,16 | -2,05 | -11,09 | 5,36 | 17,44 | 8,7 |
| Реальна ставка відсотків за кредитами,% | 73,8 | 98,1 | 23,5 | -18,9 | 8,3 | 5,9 | - |
| Ставка рефінансування (на кінець року),% | 160 | 58 | 28 | 60 | 55 | 25 | 25 |
| Індекс споживчих цін (грудень до грудня),% | 231.3 | 121,8 | 111 | 184,4 | 136.5 | 120.2 | 118,6 |
| Індекс цін виробників промислової продукції,% | 275 | 125,6 | 107,5 | 123,2 | 167,3 | 131,6 | 110,7 |
| Індекс цін виробників у варто промисловості,% | 250 | 137,2 | 105 | 112,1 | 146 | 135,9 | - |
| Офіційний курс дол по відношенню до руб. | 4640 | 5560 | 5960 | 20,65 | 27 | 28,16 | 30,14 |
| Рентабельність у промисловості (сальдований фінансовий результат у пром-ті/об'ем),% | 13,94 | 5,73 | 5,55 | -0,51 | 14,89 | 15,1 | 10,24 |
Таблиця 5. Джерела фінансування інвестицій в основний капітал по великим та середнім підприємствам,%
| Показник | Січень-вересень | 2000р. | 2001р. | |
| 1998р. | 1999р. | |||
| Інвестиції в основний капітал, всього | 100 | 100 | 100 | 100 |
| Власні кошти | 52.3 | 53.5 | 46.1 | 50.3 |
| У тому числі: | ||||
| Прибуток підприємств | 11.2 | 14.2 | 23.4 | 26.6 |
| Амортизація | - | - | 18.1 | 19.3 |
| Залучені кошти | 47.7 | 46.5 | 53.9 | 49.7 |
| У тому числі: | ||||
| Кредити банків | 3.9 | 5.7 | 29. | 3.5 |
| Позикові кошти інших організацій | 3.6 | 5.5 | 7.2 | 4.9 |
| Бюджетні кошти | 21.7 | 17.6 | 21.2 | 19.8 |
| Кошти позабюджетних фондів | 11.7 | 9.5 | 4.8 | 2.6 |
| У тому числі кошти від емісії акцій | 0.2 | 0.1 | 0.5 | 0.1 |
| Інвестиції з-за кордону (із загального обсягу інвестицій в основний капітал) | - | - | 4.6 | 4.2 |
Таблиця 6. Кредитування банками реального сектору та структура залучених коштів
| Показник | Грудень 2000р. | Грудень 2001р. | Зростання за рік номінальний,% | Зростання за рік в реальному вираженні,% |
| Кредити підприємствам і організаціям, млрд.руб., У тому числі: | ||||
| У рублях | 507.38 | 822.12 | 62.03 | 36.62 |
| У валюті | 255.96 | 369.33 | 44.29 | 21.66 |
| Всього | 763.35 | 1191.45 | 56.08 | 31.6 |
| Залучені кошти У тому числі | ||||
| Депозити та вклади юридичних і фізичних осіб, млрд.руб. У тому числі | ||||
| У рублях | 358.43 | 516.34 | 44.05 | 21.46 |
| У тому числі фіз. осіб | 304.66 | 446.41 | 46.53 | 23.55 |
| У валюті | 337.38 | 455.24 | 34.93 | 13.77 |
| У тому числі фіз. осіб | 148.55 | 243.65 | 64.02 | 38.3 |
| Всього | 695.81 | 971.57 | 39.63 | 17.73 |
Можливості накопичення основного капіталу в країні залежать від розмірів валових національних заощаджень держави, підприємств і населення. Однак для Росії в даний час характерний розрив у ланцюжку «заощадження - інвестиції», що є серйозною проблемою для всього народного господарства. Так, в 2000 р. валові національні заощадження оцінювалися в 32% ВВП, у той час як нагромадження основного капіталу склало тільки 15% ВВП. Низький рівень капіталізації національних заощаджень свідчить про сохраняющемся недовіру потенційних інвесторів до вкладення зберігати кошти в російську економіку, обумовленому економічними і правовими ризиками, малоприбуткову інвестованого капіталу.
Коефіцієнт кореляції між рівнем валових національних інвестицій і рівнем заощаджень дорівнює 0,990139, що говорить про тісний взаємозв'язок між ними.